Харчуватися по-європейському

НАССР – схвалена в усьому світі система, яка гарантує виробництво безпечної продукції. Сьогодні Україна на перехідному етапі її запровадження. Так, у 2017 році система запрацює на всіх молокозаводах, бійнях та інших підприємствах, де виробляють харчові продукти. Наступний етап торкнеться виробників соків і цукерок, а також усіх малих підприємств, і всі вони мають впоратися до:

У європейських країнах діє система суттєвих штрафів за невиконання вимог харчового законодавства для підприємств. Нове українське законодавство теж каратиме недобросовісних підприємців, а мінімальний штраф стартуватиме від 30 мінімальних заробітних плат. На вашу думку, яким є розмір максимальної санкції?

За даними Комітету охорони прав споживачів, в Україні велика кількість харчової продукції фальсифіковано за одним або кількома показниками. Найпоширенішою є асортиментна фальсифікація, наприклад, кисломолочні продукти, у тому числі йогурти, розводять водою. На вашу думку, скільки фальсифікату потрапляє на полиці наших торгових мереж?

У країнах ЄС діє ціла низка директив, які регулюють жорсткі правила якості та безпечності товарів. Якісний товар позначають емблемою, без якої його просто не допускають на ринки. Складається вона з двох літер, а яких саме?

Як називають продукцію, яку вирощують на полях, не використовуючи хімічно-синтезованих мінеральних добрив і ГМО, а для боротьби зі шкідниками застосовуючи фізичні та біологічні методи – ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими?

Цю країну визнали найбезпечнішою в Європі щодо продуктів харчування. Її продукти містять у чотири рази менше хімічних речовин порівняно із середніми показниками в Європі, а ліміт їх вмісту становить всього 0,4 %. На вашу думку, це:

Не всі «єшки» шкідливі та небезпечні. Так, серед численної групи харчових добавок є й абсолютно безпечні. Приміром, харчовий барвник куркумін (Е100) виготовляється з тропічної рослини Сurcuma longa L., і він не тільки не шкідливий для здоров’я, а й має лікувальний ефект, очищаючи кровоносні судини та покращуючи травлення. А от до небезпечних і дозволених в Україні належать:

У країнах Європейського Союзу ціни на товари повсякденного вжитку, у тому числі на продукти харчування та напої, дуже різняться. Десь ціни наполовину вищі, ніж у середньому по Європі, деінде – наполовину нижчі. За інформацією європейського статистичного агентства Eurostat, найвищий рівень цін на продукти харчування та безалкогольні напої серед усіх країн ЄС виявили в:

За життя середній українець споживає багато продуктів, і шкідливих теж, значно більше допустимої норми. Так, якщо вважати нормою 100 % споживання, то ми споживаємо 176,6 % олії, 148,1 % картоплі, 123,3 % хліба та хлібопродуктів та 130,4 % цукру. За інформацією фахівців, через це формується білково-калорійна нестача, тому очікувана тривалість життя в середньому в Україні менша, ніж в економічно розвинених країнах Європи, на:

Середньостатистичний громадянин Німеччини випиває близько 44,5 л соку на рік, а середньостатистичний українець – 3,5 л. За даними компанії MEMBR відомо, що 62,8 % українців найбільш полюбляють соки, але 33,5 % українців віддають перевагу нектарам. А чи знаєте ви, чим відрізняється сік від нектару?

Простежуваність – основа системи харчової безпечності європейських країн, але вона поки що відсутня в Україні. У багатьох країнах споживач за допомогою штрих-коду може самостійно простежити, звідки харчовий продукт потрапив на полицю магазину. Саме ж підприємство в будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства. Така інформація зберігається і після кінцевої дати продажу харчового продукту, яка вказана на маркуванні, на строк:

Згідно з новим українським законодавством, якщо до складу харчового продукту входять генетично модифіковані організми, його маркування обов’язково повинно включати позначку «з ГМО». Але таке маркування застосують у разі, якщо їх частка перевищує: